Агрохімія

Teacher

Загальні відомості про курс “Агрохімія”

Місце дисципліни: Розвиток сільськогосподарських рослин значною мірою залежить від оптимізації всіх факторів навколишнього середовища. Залежно від величини дефіциту цих факторів сільськогосподарські культури в процесі свого розвитку можуть бути пригніченими або можуть зовсім загинути. Внесені у ґрунт добрива внаслідок перетворень виявляють відповідну дію на його фізичні, хімічні і біологічні властивості, після чого, змінюється вплив грунту на рослину, її живлення, ріст і розвиток, стійкість проти несприятливих умов, на урожай і його якість. Під впливом рослин і внесених добрив змінюються хімічний склад грунту та його родючість, відбувається розкладання добрив.

Важливим у використанні добрив є врахування конкретних кліматичних та агротехнічних умов. З цим, зокрема, пов’язане і створення систем землеробства для окремих регіонів, господарств, розробка відповідних технологій, виведення нових сортів сільськогосподарських культур тощо.

Мета: програмного матеріалу з курсу «Агрохімія» є ознайомлення студентів з досягненнями науки і передового досвіду у застосуванні системи удобрення при вирощуванні сільськогосподарських культур, удосконалення систем агрохімічного обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази агрохімічної служби і підвищення ефективності хімізації землеробства.

З метою інтенсифікації навчального процесу слід застосовувати різноманітні форми і методи навчання з врахуванням характеру матеріалу, що вивчається. З питань практичного здійснення хімізації землеробства, нових методів агрохімічних досліджень, картографування ґрунтів, використання результатів досліджень рекомендується проводити заняття на виробництві, екскурсії на сільськогосподарські підприємства та державні проектно-технологічні центри охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість», а також інші підрозділи агрохімічної служби.

У цілому людство має у своєму розпорядженні величезні резерви для збільшення харчових ресурсів, особливо сільськогосподарської продукції. Практика свідчить, що на основі широкого застосування добрив, пестицидів, зрошення, засобів механізації, використання нових сортів і гібридів сільськогосподарських рослин, починаючи з 50-х років XX ст., вдалося вдвічі-втричі й більше підвищити врожайність кукурудзи, пшениці, рису, овочевих, плодових, технічних та інших культур.

Завданням дисципліни «Агрохімія» є забезпечення студентів необхідними теоретичними знаннями і практичними навичками з питань правильного використання мінеральних і органічних добрив для одержання високих і сталих врожаїв усіх сільськогосподарських культур відповідної якості; приділяється увага питанням захисту навколишнього середовища від забруднення, підвищення родючості ґрунтів, організації агрохімічного обслуговування сільського господарства.

У результаті вивчення предмета “Агрохімія” студенти повинні:

знати:

хімічний склад найважливіших сільськогосподарських культур і його вплив на якість продукції;
роль основних елементів живлення в житті рослин і потребу в них для формування врожаю сільськогосподарських культур;
основи хімічної діагностики живлення рослин;
особливості живлення і основних сільськогосподарських культур;
агрохімічні властивості ґрунтів зони і прийоми підвищення їх родючості;
методику складання, використання агрохімічних картограм і паспортів полів;
склад, властивості перетворення добрив у ґрунті;
технологію використання, зберігання органічних і мінеральних добрив;
заходи по запобіганню забруднення навколишнього природного середовища при використанні засобів хімізації землеробства.

вміти:

визначати за зовнішніми ознаками і результатами експрес-методів рослинної діагностики забезпеченість сільськогосподарських культур основними елементами живлення;
правильно використовувати лабораторне обладнання із дотримуванням правил безпеки праці при проведенні аналізів;
проводити агрохімічні аналізи ґрунтів на вміст рухомих форм N, P, K;
визначати реакцію ґрунту;
розраховувати дози хімічних меліорантів ґрунтів по агрохімічних показниках;
розпізнавати мінеральні добрива за допомогою якісних реакцій;
проводити аналіз органічних добрив на вміст амонійного азоту;
визначати кислотність і зольність торфу;
давати оцінку якості органічних добрив за результатами аналізів.