Мета вивчення навчального предмета
Місце предмета: Важливість історичної освіти студентів зумовлена новими соціально-політичними реаліями українського суспільства, пошуком спільних для громадян України демократичних цінностей і національних ідеалів, участю України в загальносвітових політичних, економічних і соціокультурних процесах.
Навчання історії спрямоване на реалізацію мети повної загальної середньої освіти, яка полягає у розвитку та соціалізації особистості студентів, формуванні у них національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Студенти-випускники – це патріоти України, які: знають історію своєї держави; є носіями української мови, культури, національних традицій і духовних цінностей; виявляють активність і відповідальність у громадському й особистому житті; мають бажання і здатність реалізовувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства; бережно ставляться до природи; дотримуються здорового способу життя.
Мета історичної освіти – сприяти формуванню у студентів національно-культурної ідентичності, патріотичного світогляду, активної соціальної та громадянської позиції, почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу.
Ця мета має конкретизуватися у комплексі завдань, серед яких пріоритетними є:
– поглиблення інтересу до історії як сфери знань і навчального предмета, розвиток мисленнєвих здібностей та умінь, необхідних для розуміння сучасних викликів;
– набуття системних знань про факти, події, явища, тенденції в Україні та світі ХХ–ХХІ ст. з позицій: цінності життя людини, досвіду українського державотворення, утвердження єдності й соборності українського народу, значення європейських культурних і правових традицій для суспільних процесів в Україні, зміцнення національних інтересів і суверенітету, цілісності та непорушності кордонів Української держави в контексті світового історичного процесу;
– розвиток історичного, критичного та творчого мислення, здатності розуміти загальний хід історичного процесу, проблеми, що стоять перед країною та світом;
– спонукати до усвідомлення національного інтересу, необхідності захисту суверенітету, територіальної цілісності своєї держави в умовах реальних військово-політичних, інформаційних та інших викликів;
– долучення до духовних і культурних надбань та цінностей, історико-культурних традицій українського й інших народів;
– сприяння формуванню політичної та правової культури, громадянської самосвідомості, пошани до державної символіки України в гармонійному поєднанні із національними та загальнолюдськими цінностями.
Зміст історичного матеріалу базується на таких пріоритетах: усталена періодизація новітньої історії; національна спрямованість, принципи історичної пам’яті, хронологічної послідовності, науковості, логічності, гуманізації, проблемного викладання, національної спрямованості, полікультурності; органічне й оптимальне дотримання пропорцій між політичною, соціально-економічною та культурною складовими історичного процесу; загальнонаціональною історією, регіоналістикою й історичним краєзнавством; виокремлення побутової історії та особливостей трансформації рівня життя населення відповідно до подій, що відбувалися в Україні та світі.
Course Features
- Lectures 38
- Quizzes 0
- Duration 10 weeks
- Skill level All levels
- Students 0
- Assessments Yes
-
Модуль № 1
- Лекція № 1 Лекція № 1 Вступ. Україна і світ на порозі ХХ ст.: основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку
- Лекція № 2 Наддніпрянська Україна на поч. ХХ ст.
- Лекція № 3 Західноукраїнські землі на поч. ХХ ст.
- Cемінар № 1 Особливості розвитку культури України (1900-1917 рр.)
- Лекція № 4 Україна в роки Першої світової війни
- Семінар № 2 Україна в роки Першої світової війни
-
Модуль 2.
- Семінар № 3 Перший період Української революції 1917-1921 рр. Доба Української Центральної Ради
- Лекція № 7 Українська держава П. Скоропадського
- Семінар № 4 Директорія УНР: у вогні війни та політичного протиборства
- Лекція № 8 Розпад Австро-угорської імперії і західноукраїнські землі.
- Лекція № 9 Більшовицько-російська окупація України (1919 р.)
- Лекція № 10 Україна: події 1919 – поч. 1920 рр.
- Семінар № 5 Українські землі: 1920-1921 рр.
- Семінар № 6 Культура і духовне життя в Україні (1917-1921 рр.)
- Семінар № 7 Наш край у 1900 -1921 рр. Підсумково -узагальнююче заняття.
-
Модуль 3.
- Лекція № 11. Утворення СРСР: наслідки для України
- Лекція № 12. Впровадження НЕП в УСРР
- Семінар № 8. Форсована індустріалізація. Розкуркулення і насильницька колективізація.
- Лекція № 13. Громадсько-політичне життя в УСРР.
- Семінар № 9. Ідеологізація національно-культурного життя радянської України.
- Лекція № 14. Правовий статус українських земель у складі Польщі.
- Лекція № 15. Українські землі у складі Румунії та Чехословаччини.
- Семінар № 10. Культурне й релігійне життя на західноукраїнських теренах в умовах іноземного панування.
-
Модуль 4.
- Лекція № 16. Початок ІІ світової війни та зміна кордонів України.
- Лекція № 17. Початок радянсько-німецької війни. Окупація України військами Німеччини та її союзників.
- Семінар № 11. Окупаційний режим в Україні.
- Семінар № 12. Розгортання руху Опору в Україні.
- Семінар № 13. Український визвольний рух.
- Лекція № 18. Бойові дії 1942-1943 рр.
- Лекція № 19. Вигнання з України нацистських окупантів.
- Семінар № 14. Ціна війни для українського народу.
- Семінар № 15. Культура в роки війни.
- Семінар № 16. Підсумково-узагальнююче заняття.
-
Модуль 5.
- Лекція № 20. Уроки ІІ світової війни. Післявоєнна карта світу: адміністративно-територіальні зміни.
- Лекція № 21. Внутрішньополітична й економічна ситуація в УРСР.
- Семінар № 17. Відновлення радянізації західних областей України.
- Семінар № 18. Культура та повсякденне життя в перші повоєнні роки.
- Семінар № 19. Підсумково-узагальнююче заняття.