Загальні відомості про курс
Місце дисципліни: Розвиток сільськогосподарських рослин значною мірою залежить від оптимізації всіх факторів навколишнього середовища. Залежно від величини дефіциту цих факторів сільськогосподарські культури в процесі свого розвитку можуть бути пригніченими або можуть зовсім загинути. Внесені у ґрунт добрива внаслідок перетворень виявляють відповідну дію на його фізичні, хімічні і біологічні властивості, після чого, змінюється вплив грунту на рослину, її живлення, ріст і розвиток, стійкість проти несприятливих умов, на урожай і його якість. Під впливом рослин і внесених добрив змінюються хімічний склад грунту та його родючість, відбувається розкладання добрив.
Важливим у використанні добрив є врахування конкретних кліматичних та агротехнічних умов. З цим, зокрема, пов’язане і створення систем землеробства для окремих регіонів, господарств, розробка відповідних технологій, виведення нових сортів сільськогосподарських культур тощо.
Метою вивчення програмного матеріалу з курсу «Агрохімія» є ознайомлення студентів з досягненнями науки і передового досвіду у застосуванні системи удобрення при вирощуванні сільськогосподарських культур, удосконалення систем агрохімічного обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази агрохімічної служби і підвищення ефективності хімізації землеробства.
З метою інтенсифікації навчального процесу слід застосовувати різноманітні форми і методи навчання з врахуванням характеру матеріалу, що вивчається. З питань практичного здійснення хімізації землеробства, нових методів агрохімічних досліджень, картографування ґрунтів, використання результатів досліджень рекомендується проводити заняття на виробництві, екскурсії на сільськогосподарські підприємства та державні проектно-технологічні центри охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість», а також інші підрозділи агрохімічної служби.
У цілому людство має у своєму розпорядженні величезні резерви для збільшення харчових ресурсів, особливо сільськогосподарської продукції. Практика свідчить, що на основі широкого застосування добрив, пестицидів, зрошення, засобів механізації, використання нових сортів і гібридів сільськогосподарських рослин, починаючи з 50-х років XX ст., вдалося вдвічі-втричі й більше підвищити врожайність кукурудзи, пшениці, рису, овочевих, плодових, технічних та інших культур.
Завданням дисципліни «Агрохімія» є забезпечення студентів необхідними теоретичними знаннями і практичними навичками з питань правильного використання мінеральних і органічних добрив для одержання високих і сталих врожаїв усіх сільськогосподарських культур відповідної якості; приділяється увага питанням захисту навколишнього середовища від забруднення, підвищення родючості ґрунтів, організації агрохімічного обслуговування сільського господарства.
У результаті вивчення навчального предмета студент повинен:
Знати: хімічний склад найважливіших сільськогосподарських культур і його вплив на якість продукції; роль основних елементів живлення в житті рослин і потребу в них для формування врожаю сільськогосподарських культур; основи хімічної діагностики живлення рослин; особливості живлення і основних сільськогосподарських культур; агрохімічні властивості ґрунтів зони і прийоми підвищення їх родючості; методику складання, використання агрохімічних картограм і паспортів полів; склад, властивості перетворення добрив у ґрунті; технологію використання, зберігання органічних і мінеральних добрив; заходи по запобіганню забруднення навколишнього природного середовища при використанні засобів хімізації землеробства.
Вміти: визначати за зовнішніми ознаками і результатами експрес-методів рослинної діагностики забезпеченість сільськогосподарських культур основними елементами живлення; правильно використовувати лабораторне обладнання із дотримуванням правил безпеки праці при проведенні аналізів; проводити агрохімічні аналізи ґрунтів на вміст рухомих форм N, P, K; визначати реакцію ґрунту; розраховувати дози хімічних меліорантів ґрунтів по агрохімічних показниках; розпізнавати мінеральні добрива за допомогою якісних реакцій; проводити аналіз органічних добрив на вміст амонійного азоту; визначати кислотність і зольність торфу; давати оцінку якості органічних добрив за результатами аналізів.
Course Features
- Lectures 29
- Quizzes 0
- Duration 10 weeks
- Skill level All levels
- Students 0
- Assessments Yes
-
РОЗДІЛ (Модуль) 1. Хімічний склад, живлення рослин і методи його регулювання
- Лекція 1. Вступ
- Пр.р.1. Техніка лабораторних робіт. Правила безпеки при роботі в агрохімічній лабораторії. Ознайомлення з лабораторним методом аналізу
- Лекція 2. Хімічний склад рослин і якість урожаю
- Пр.р.2. Відбір і підготовка рослинного матеріалу до аналізу
- Лаб.р.1. Визначення вмісту води і сухої речовини в рослинному матеріалі
- Лекція 3. Живлення рослин
- Лаб.р. 2. Ознайомлення з методами визначення якості урожаю. Візуальна та хімічна діагностика живлення рослин
- Модульний контроль
-
РОЗДІЛ (Модуль) 2. Агрохімічні властивості ґрунтів
- Семінар 1. Склад ґрунту
- Пр.р.3. Відбір і підготовка ґрунту до аналізу
- Пр.р.4. Складання агрохімічної характеристики ґрунту за результатами аналізу
- Пр.р.5. Ознайомлення з еколого-агрохімічним паспортом поля і агрохімічними картограмами
- Семінар 2. Вбирна здатність ґрунту та її види
- Лекція 4. Кислотність ґрунту, її види
- Лаб.р. 3. Визначення активної та обмінної кислотності ґрунту
- Лаб.р. 4. Визначення гідролітичної кислотності ґрунту
- Семінар 3. Агрохімічні властивості основних типів ґрунтів України
- Модульний контроль
-
РОЗДІЛ (Модуль) 3. Хімічна меліорація ґрунтів
-
РОЗДІЛ (Модуль) 4. Агрохімія і агроекологія (Агрохімічне обслуговування сільськогосподарського виробництва та методи агрохімічних досліджень)
- Пр.р.8. Ознайомлення із структурою та роботою Полтавської філії «Інститут охорони ґрунтів України»
- Семінар 4. Польовий метод досліджень
- Пр.р.9. Складання схеми польового досліду
- Пр.р.10. Ознайомлення із будовою вегетаційного будиночка
- Пр.р.11. Ознайомлення із будовою лізиметра
- Семінар 5. Охорона навколишнього середовища в зв’язку з використанням добрив
- Підсумковий контроль